Незважаючи на те, що Україна є відносно молодою державою, а Палестина перебуває на етапі становлення державності, дружні відносини між українським та палестинським народами мають давню історію.
Близько трьох тисяч палестинців здобули освіту в українських вищих навчальних закладах. Більшість з них повернулися на батьківщину і успішно працюють у різних сферах палестинської економіки, в т.ч. на високих посадах (міністри, посли тощо). У той же час десятки палестинців залишилися жити і працювати в Україні. З іншого боку, в Палестині проживає значна кількість змішаних українсько-палестинських сімей, які підтримують родинні, а також ділові стосунки з Україною. Людський фактор відіграє важливу роль у двосторонніх відносинах.
Україна завжди визнавала право палестинського народу на самовизначення. Вона виступає за мирне вирішення ізраїльсько-палестинського конфлікту політичними та дипломатичними засобами на основі положень Дорожньої карти, відповідних резолюцій РБ ООН та підписаних сторонами попередніх угод, за реалізацію принципу двох держав – Ізраїлю і Палестини, які живуть поруч у мирі і безпеці.
Палестина в особі Організації визволення Палестини визнала незалежність України у лютому 1992 року.
Датою встановлення дипломатичних відносин вважається 2 листопада 2001 року, коли було відкрите Посольство Палестини у Києві.
Діалог на вищому рівні:
Започаткування двостороннього політичного діалогу відбулося у листопаді 1996 року під час офіційного візиту Президента України Леоніда Кучми до Палестинської Національної Адміністрації (ПНА), в рамках якого у Рамаллаі були проведені переговори з головою ПНА Ясером Арафатом.
У квітні 1999 року голова ПНА Ясер Арафат відвідав Київ, провів переговори з Президентом України Леонідом Кучмою.
У січні 2000 року відбулася робоча поїздка Президента України Леоніда Кучми до ПНА для участі у відзначенні 2000-ліття Християнства (Віфлеєм), проведена зустріч з головою ПНА Ясером Арафатом.
У листопаді 2007 року відбувся офіційний візит Президента України Віктора Ющенка до Палестини, в ході переговорів з Президентом ПНА Махмудом Аббасом досягнута домовленість про відкриття Представництва України при ПНА.
Діалог на рівні зовнішньополітичних відомств:
28 травня 2012 року у Палестині перебував Спеціальний представник України з питань Близького Сходу та Африки Євген Микитенко, проведено політичні консультації між МЗС України і МЗС Палестини.
25 вересня 2014 року у рамках 69-ї сесії ГА ООН у Нью-Йорку відбулася зустріч Міністра закордонних справ України Павла Клімкіна з Міністром закордонних справ Палестини Ріядом Малкі.
14-15 квітня 2016 року у Києві перебував заступник Міністра закордонних справ Палестини Тайсір Джарадат, проведено другий раунд двосторонніх політичних консультацій.
11-12 червня 2018 року відбувся візит до Палестини Директора Департаменту Близького Сходу та Африки МЗС України Мирослави Щербатюк, проведено третій раунд двосторонніх політичних консультацій.
Важливими подіями у розвитку культурно-гуманітарного співробітництва стало перебування у Палестині у 2015-2018 роках шістьох груп українських обдарованих дітей. Поїздки були організовані Міжнародним благодійним фондом «Соняшник» під керівництвом А.Б.Горбунової та Асоціацією палестинських випускників українських ВНЗ, очолюваною А.Оде, за сприяння і активної участі Представництва України при Палестинській Національній Адміністрації.
У рамках перебування групи були прийняті Патріархом Єрусалимським Теофілом ІІІ, а також губернаторами провінцій Рамалла, Єрихон, Наблус та Хеврон, мерами міст Бейтунія та Бір-Зейт.
Українські артисти виступили з концертами у головних палестинських містах, провели спільні мистецькі заходи, відвідали християнські святині, а також місця, які мають велике історичне, релігійне, культурне та національне значення для палестинців.
Під час перебування у Палестині «Соняшник» підписав угоди про співпрацю з Палестинським національним товариством «Лод» (м.Рамалла) та Жіночою благодійною організацією (м.Бейтунія).
Перебування груп українських дітей, яке висвітлювалося місцевими ЗМІ, сприяло ознайомленню палестинської громадськості з Україною та її культурою, розширенню існуючих і налагодженню нових людських контактів.
З іншого боку, у квітні 2016 року у Києві був проведений День культури Палестини, організований Посольством Палестини в Україні за участі Міжнародного благодійного фонду «Соняшник», Арабського дому та Міжнародної організації «МИР». Його проведення було приурочене до 75-річчя з дня народження видатного палестинського поета Махмуда Дарвіша (1941р.-2008р.). У рамках заходу, який пройшов у Національній опереті України, виступили палестинські та українські ансамблі з концертними номерами, працювала виставка художніх, мистецьких і фольклорних картин.
Одним з головних напрямів двосторонньої співпраці є освітній. Впродовж останніх сорока років освіту в українських ВНЗ здобули загалом близько трьох тисяч палестинців. Більшість з них повернулися на батьківщину і успішно працюють у різних сферах економіки, у т.ч. на високих посадах (зокрема, міністр телекомунікацій та інформаційних технологій І.Сідр, міністр енергетики З.Мульхам, заступник міністра сільського господарства Н.Джагуб, голова Суду першої інстанції провінції Наблус Л.Хамарше, близько десятка послів, у т.ч. Посол Палестини в Україні Г.Даджані, колишні міністри А.Джавад, Дж.Наджі та Х.Кавасме). У Рамаллі діє Асоціація палестинських випускників ВНЗ України, очолювана випускницею Київського державного університету А.Оде, яка є радником губернатора Рамалли.
За даними Міністерства освіти України, у 2017 році в Україні навчалося 538 палестинських студентів, у 2018 році – 604. Найбільшою популярністю користуються українські медичні, будівельні та інженерно-технічні ВНЗ. В останні роки на навчання в Україну на контрактній основі виїжджають щорічно близько 150 палестинських громадян.
Активно розвиваються туристичні обміни. На палестинських територіях розташовані найголовніші християнські святині: Церква Різдва Христового у Віфлеємі, який перебуває під контролем Палестинської Національної Адміністрації, а також Храм Гроба Господнього у Східному Єрусалимі та Місце Хрещення Ісуса Христа на р.Йордан, які, згідно з відповідними резолюціями ООН, є окупованими палестинськими територіями. У рамках поїздок на Святу Землю щорічно близько 150 тисяч українських громадян відвідують християнські місця, розташовані на палестинських територіях, при цьому багато з них поселяються у Віфлеємі, де вартість проживання та послуг значно нижча, аніж у Єрусалимі.
З іншого боку, більше ста палестинців щороку відвідують Україну з туристичною метою. Набувають популярності корпоративні поїздки, зокрема, у 2017 р. Україну відвідала група працівників найбільшої у Палестині телекомунікаційної компанії «Джаваль» у складі понад 30 осіб, а також лікувальний туризм.
Представники Міністерства туризму Палестини беруть участь у щорічному Міжнародному туристичному салоні у Києві.
Розвиваються контакти по науковій, медичній та спортивній лініях, взаємні поїздки делегацій від громадських організацій.
Зокрема, у листопаді 2016 року у Палестині перебували українські науковці – доктор філологічних наук, професор, ректор Київського національного лінгвістичного університету Р.В.Васько та доктор філологічних наук, професор Київського національного університету ім.Т.Шевченка В.С.Рибалкін, який є провідним українським арабістом і сходознавцем. Були обговорені можливості двосторонньої співпраці, зокрема, обміну викладачами, проведення спільних конференцій та семінарів, стажування студентів. Українська сторона передала проект Угоди про співробітництво у сфері науки і досліджень з Університетом Бір-Зейт, яку заплановано підписати в ході поїздки палестинської делегації до Києва.
Перспективним є співробітництво у медичній сфері, особливо з огляду на те, що у Палестині працюють багато кваліфікованих лікарів – випускників українських ВНЗ. У жовтні 2018 року на посади керівника Палестинської асоціації стоматологів і його заступника були обрані відповідно І.Мульхам та М.Арар, які отримали медичну освіту в Україні.
У 2013 році під час візиту делегації Національного медичного університету ім.О.О.Богомольця було підписано Меморандум про співробітництво з Міністерством охорони здоров’я Палестини. Крім того, викладачі Національного медичного університету ім.О.Богомольця взяли участь у міжнародній стоматологічній конференції, яка відбулася у травні 2018 року в Рамаллі.
З іншого боку, палестинські фахівці регулярно беруть участь у медичних виставках та конференціях, які проводяться в Україні.
У січні 2018 року у Рамаллі на запрошення Міністерства охорони здоров’я Палестини перебувала група лікарів Київського Інституту серця на чолі з його директором професором Б.Тодуровим, а у березні 2019 року група палестинських лікарів побувала на стажуванні в цьому медичному закладі.
На спортивному напрямі, у 2015 та 2016 роках групи палестинських шаблістів фехтувального клубу при Палаці культури міста Рамалли провели тренувальні збори в Україні. У листопаді 2019 року представник цього клубу М.Тагер здійснив поїздку в Україну, в ході якої було підписано угоду про співпрацю з Київською міською школою вищої спортивної майстерності при Київській міській державній адміністрації.
У квітні 2018 року палестинська юнацька футбольна команда школи «Аль-Фаджр Аль-Джадід» взяла участь у турнірі «Таврійські ігри» в Україні. У липні 2019 року в Україні на запрошення Дитячо-юнацької спортивної школи №15 м.Києва в рамках угоди про співпрацю перебувала для участі у товариських іграх дитяча команда футболістів (30 осіб) та тренерів (6 осіб) палестинської футбольної школи Surbahir Sport Academy. У вересні 2019 року зазначена палестинська команда здійснила ще одну поїздку в Україну – на запрошення «Футбольної академії Бенфіка Україна» для участі у міжнародному турнірі, який проводився на її тренувальній базі у Києві.
Палестинська сторона зі свого боку висловлює готовність прийняти на тренувальні збори українські футбольні команди.
У жовтні 2017 року група арабських жінок зі Східного Єрусалима взяла участь у Міжнародному фестивалі декоративно-прикладного мистецтва «Рукоділля. Бізнес і Хоббі». Наприкінці квітня-початку травня 2018 року поїздку в Україну здійснила група у складі понад двадцять осіб від Палестинської спілки жінок, а жовтні 2019 року Україну відвідала делегація Палестинського національного товариства «Лод».
З іншого боку, у вересні 2018 року у Палестині перебувала делегація Київського об’єднання ветеранів Афганістану.
1. Меморандум про співробітництво у сільськогосподарській галузі між Міністерством аграрної політики та продовольства України і Міністерством сільського господарства Палестини (2013).
2. Меморандум про співробітництво між Київським національним медичним університетом ім. О.Богомольця та Міністерством охорони здоров’я Палестини (2013 р.).
Економіка та бізнес-клімат Палестини
Палестина перебуває на етапі становлення державності і має низку особливостей (відсутність власних зовнішніх кордонів, незалежної візової політики, митниці та національної валюти, тощо), які стримують розвиток економіки.
Іншими негативними факторами вважаються окупація та запроваджені обмеження на пересування товарів і робочої сили (близько 60% палестинських територій перебувають під контролем Ізраїлю), розширення єврейських поселень, відсутність перспективи політичного врегулювання конфлікту з Ізраїлем, територіальна розірваність між Західним берегом і Сектором Газа, внутрішній політичний конфлікт (гострі суперечності між рухом Фатах, який складає основу домінуючої на Західному березі Палестинської Адміністрації, та ісламським рухом Хамас, який де-факто перебуває при владі у Секторі Газа), нестабільність у регіоні, брак сучасної інфраструктури, а останнім часом – ще і суттєве зменшення фінансової допомоги з боку країн-донорів (Палестина є одним з найбільших реципієнтів міжнародної фінансово-економічної допомоги).
Слід враховувати також те, що через зазначені ускладнюючі фактори, пов’язані з особливостями Палестини, витрати у ній на бізнесові оборудки у середньому на 10-20% вищі, ніж в інших арабських країнах, і у 2-2,5 рази вищі, ніж в Ізраїлі. У рейтингу Світового банку щодо легкості ведення бізнесу Палестина посідає 117-е місце зі 190 країн.
Володіючи певною економічною самостійністю (відповідні міністерства та відомства, окремий бюджет), Палестина водночас залишається сегментом Ізраїлю у торговельно-економічному плані, особливо що стосується зовнішніх операцій (експорт та імпорт можуть здійснюватися лише через митні кордони Ізраїлю). Про торговельно-економічну залежність Палестини від Ізраїлю свідчать і обсяги взаємної торгівлі (55% від загального обсягу палестинського імпорту надходить з Ізраїлю, з урахуванням реекспорту - 78%; 81% палестинських товарів експортуються до Ізраїлю).
Обсяги палестинського експорту у 2019 р. становили 1,2 млрд. дол. США, а його структура включала такі основні товарні позиції: вироби з каменю, гіпсу, цементу – 17%; меблі – 11%; полімерні матеріали, пластмаси – 8,3%; чорні метали – 6,1%; жири та олії тваринного або рослинного походження – 5,2% їстівні плоди та горіхи – 3,9%. Основними напрямками експорту палестинських товарів є: Ізраїль - 81%; Йорданія - 6,2%; ОАЕ - 2,2%; Саудівська Аравія - 1,6%; США - 1,2%; Кувейт - 0,8%; Туреччина - 0,7%.
Обсяги імпорту у 2019 р. становили 6,6 млрд. дол. США, а його структура складалася з таких основних товарних позицій: палива мінеральні; нафта і продукти її перегонки - 19%; електричні машини - 5,3%; реактори ядерні, котли, машини – 4,8%; залишки і відходи харчової промисловості - 4,5%. Палестинський імпорт надходить з таких основних країн: Ізраїль - 55% (з урахуванням реекспорту - 78%); Туреччина - 9,9%; Китай - 6,4%; Німеччина - 3,2%;, Йорданія - 2,8%; Італія та Франція - 1,7% кожна. Україна посідає 9-е місце (1,4% від загального обсягу палестинського імпорту).
Зазначені показники свідчать ще про одну особливість Палестини - велике негативне сальдо її зовнішньої торгівлі (-5,4 млрд.дол.США у 2019 р.), яке певною мірою покривається фінансовою допомогою від міжнародних структур та окремих країн, а також надходженнями від палестинців, які працюють в Ізраїлі та за кордоном і переказують кошти на батьківщину.
Пандемія коронавірусу спричинила падіння ВВП Палестини у 2020 р. на 11 відсотків.
Торговельно-економічне та інвестиційне співробітництво України з Палестиною
За даними Держстату України, за період з 2015 по 2019 р. обсяг українського експорту, на який припадає 99,9% двостороннього товарообігу, зріс із 10,1 млн. дол. США до 27,3 млн. дол. США.
Незважаючи на несприятливу фінансово-економічну ситуацію, викликану пандемією коронавірусу, у 2020 р. Україна експортувала до Палестини товарів на 26,3 млн. дол. США (96,4% до показників за 2019 р.).
Його загальна структура включає такі основні товарні групи: жири та олії тваринного або рослинного походження – 32,7%; продукція борошномельно-круп'яної промисловості – 31,0%; цукор і кондитерські вироби - 14,2%; готові продукти із зерна – 7,5%; пластмаси і полімерні матеріали – 3,8%.
При цьому зросла диверсифікація номенклатури товарів: якщо раніше на дві основні групи (жири та олії тваринного або рослинного походження і продукцію борошномельно-круп'яної промисловості) припадало 77,8% від загального українського експорту, то у 2020 р. їхня частка зменшилася до 63,7%. Натомість помітно зріс відсоток цукру і кондитерських виробів, а також пластмас і полімерних матеріалів.
Реальні цифри значно вищі, оскільки статистика не завжди відображає Палестину як окрему митну територію, а велика частина товарів з України завозиться через Ізраїль та інші країни. За даними палестинської сторони, обсяг імпорту товарів українського походження складає щорічно 85-90 млн. дол. США.
Різняться також і показники категорій товарів. На відміну від згаданих показників Держстату, палестинські дані визначають такі основні категорії товарів українського походження: чорні метали – 46,1%; продукція борошномельно-круп'яної промисловості – 35,4%; жири та олії тваринного або рослинного походження – 14,1%; цукор і кондитерські вироби – 0,8%; деревина та вироби з дерева – 0,8%.
Враховуючи загальну структуру палестинського імпорту і основні групи товарів українського експорту на сьогодні, перспективними щодо розширення його номенклатури і диверсифікації вбачаються такі категорії:
корм для тварин;
електричне обладнання;
живі тварини;
молочні продукти, яйця, мед;
м'ясо птиці;
При цьому слід враховувати, що для ввезення до Палестини таких товарів, як живі тварини, молочні та м’ясні продукти, яйця, мед необхідне отримання відповідних сертифікатів з боку Ізраїлю, оскільки товари проходять через його митницю і територію.
Що стосується експортних можливостей Палестини, то вони доволі обмежені, що підтверджується його незначним обсягом та номенклатурою в цілому і до України зокрема (1,1 тис.дол.США у 2020 р.). Незважаючи на це, у Палестині є продукція, яка може представляти інтерес для українських імпортерів: фініки, оливкова олія, цитрусові, окремі види ягід та трав.
Обсяг наданих Україною торговельних послуг у 2020 р. склав 847,5 тис.дол.США (81% від показника 2019 р.), палестинських послуг – 44,7 тис. дол. США.
Офіційна інформація про взаємні інвестиції відсутня.
У 2018 р. проведено візит до Києва делегації ТПП Хеврона – економічного і фінансового центру Палестини, в рамках якого відбувся перший українсько-палестинський бізнес-форум.
Реєстрація компаній, відкриття представництв іноземних компаній у Палестині
Згідно з даними Світового банку, за загальною оцінкою ведення бізнесу Палестина перебуває на 117-ому місці зі 190 економік світу, при цьому щодо започаткування бізнесу вона перебуває на 173-ій позиції, отримання дозволів на будівництво – на 148-ій, реєстрація власності – на 91-ій, транскордонна торгівля – на 54-ій.
Більш детальну інформацію можна отримати за посиланнями:
Володіючи певною економічною самостійністю (відповідні міністерства та відомства, окремий бюджет), Палестина водночас залишається сегментом Ізраїлю у торговельно-економічному плані, особливо що стосується зовнішніх операцій (експорт та імпорт можуть здійснюватися лише через митні кордони Ізраїлю). Торговельно-економічні відносини між ними регулюються Паризьким протоколом від 1995 р. (додаток до ізраїльсько-палестинських мирних політичних угод). Цей документ передбачає, серед іншого, уніфікацію імпортних податків та зборів, імпортних процедур і регламентує, зокрема, збирання Ізраїлем імпортних мит та інших податків від імені Палестинської Адміністрації, з подальшою передачею палестинській стороні. При цьому, з огляду на відсутність у Палестини зовнішніх кордонів, митниці та портів, питання фітосанітарного та зоосанітарного контроль, маркування, сертифікатів відповідності тощо мають вирішуватися у відповідності з ізраїльськими нормами. В той же час, на постачання м’ясної продукції до Палестини місцеві органи можуть запроваджувати вимоги щодо її відповідності нормам ісламу («халяль»).
Публічні закупівлі в Палестині
Публічними закупівлями у Палестині займається Вища рада з політики публічних закупівель, створена у 2014 р. До її повноважень належить формулювання відповідної політики, нагляд і оцінка діяльності системи публічних закупівель, її удосконалення, розбудова інституційних спроможностей установ, які ними займаються. Метою Вищої ради є досягнення ефективності та прозорості, реалізація принципів цілісності, звітності, відповідальності і рівних можливостей.
Більш детальну інформацію можна отримати за посиланнями:
Виставкові заходи в країні акредитації на поточний рік
Інформація відсутня
Корисні поради експортеру
У Палестині діють притаманні мусульманським країнам обмеження, зокрема, щодо продажу та вживання алкоголю.
Палестинці прості і відкриті у спілкуванні, доброзичливо ставляться до українців. Серед позитивних факторів ведення бізнесу з Україною називаються конкурентоспроможне співвідношення якості/ціни багатьох українських товарів, відносна географічна близькість.
Негативний вплив на розвиток двосторонньої торговельно-економічного співробітництва мають існуючі стереотипи про Палестину (небезпека, бідність, відсутність перспектив тощо). У цьому контексті слід зазначити, що у Палестині є чималий прошарок середнього класу і навіть заможні люди, тому українським підприємствам і компаніям, зацікавленим у налагодженні двосторонньої співпраці, варто виявляти більшу активність у виході на палестинський ринок, у т.ч. шляхом поїздок на території.
У Палестині проживають понад 3500 українських громадян, з них близько двох тисяч – на Західному березі та у Східному Єрусалимі, решта – у Секторі Газа. Переважна більшість із них – українські жінки, одружені з палестинцями, та їхні діти.
Українські громадські організації в Палестині відсутні.
Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але ви можете вільно користуватися ним.